Питання об’єктивної оцінки виконаних малярних робіт – гостра тема для обговорення як серед майстрів, так і для замовників. Оскільки фаховий рівень малярів на українському ринку дуже відрізняється в залежності від досвіду та майстерності, прийти до єдиних стандартів важко.

Підготовка стін під фарбування матовими та глянцевими фарбами, під шпалери чи під декоративну штукатурку різної зернистості передбачає значні відмінності, і допускає розбіжності у шліфуванні поверхні.

Для того, щоб у виконавця, було аргументоване підґрунтя для захисту виконаної роботи, а очікування замовника не розбились об недосконалість реальності, розберемо основні критерії оцінки якості малярних робіт.

Вони були розроблені у Німеччині відомим виробником будматеріалів Кнауф, і узгоджені в Україні з державними будівельними нормами за градацією Q1, Q2, Q3, Q4. 

Власне, це набір рекомендацій  як для виконавців, так і для замовника, з підготовки та оцінки якості поверхні, в залежності від різних видів фінішних покриттів.

Якщо говорити мовою цифр, то система Q1-Q2-Q3-Q4 розділяє вимоги до декоративних якостей поверхні і допустимі та не допустимі відхилення на чотири основні формати підготовки.

Вимоги до декоративних властивостей поверхні передбачають:

Q1: Вимоги не пред’являються.
Допустимі такі візуальні дефекти поверхні:

• Відхилення по вертикалі на 3 мм на 2 погонний метр.
• Видимі виямки, подряпини, відбитки від інструментів глибиною до 3 мм.
• Локальні напливи штукатурного чи шпаклювального розчину висотою не більше 2 мм.
• Світлотіні від бокового світла.

За цим найнижчим стандартом на поверхні можуть бути нанесені такі види декоративного покриття:

— керамічна плитка;
— декоративна штукатурка із зерном більше 2 мм;
— облицювання декоративними елементами на клею.

При стандарті Q2 допускаються:

• Відхилення по вертикалі 2 мм на 2 погонний метр.
• Видимі виямки, подряпини, відбитки від інструментів глибиною до 1 мм.
• Локальні напливи штукатурного або шпаклювального розчину висотою не більше 1мм.
• Тіні від бокового світла.

Поверхні за Q2 зазвичай готується під:

— структурні шпалери;
— склохолст або склошпалери;
— рідкі шпалери;
— тяжкі вінілові шпалери;
— текстурну або структурну фарбу;
— декоративну штукатурку із зерном від 1 мм.

За стандартом Q3 у нас вже йдуть підвищені вимоги до поверхні:

Допускаються:

• Відхилення по вертикалі 1 мм на 2 погонний метр.
• Видимі подряпини від шліфувальних кругів глибиною до 0,3 мм.
• Тіні від бокового світла, але менше ніж при Q2.

Не допускається:

• Видимі виямки, задири і відбитки від інструментів
• Локальні напливи штукатурного або шпаклювального шару.

Поверхню за Q3 готують для:

— Матової фарби;
— Тонких шпалер;
— Декоративної штукатурки із зерном менше 1 мм.

І останній критерій, найвищий рівень – це Q4. Тут вимоги максимальні.

Допускаються:

• Відхилення по вертикалі 0,5 мм на 2 погонний метр.

Не допускаються:

• Будь-які видимі виямки, задири чи відбитки від інструментів.
• Локальні напливи штукатурного та шпаклювального розчину.
• Видимі подряпини чи інші сліди від шліфувального абразиву.
• Тіні від бокового світла.

Q4 використовується для таких покриттів, як:
— напівглянцева фарба;
— венеціанська штукатурка;
— лакові або перламутрові поверхні;
— металеві шпалери.

При ремонті квартир професійні майстри зазвичай намагаються вийти на якість Q3 і Q4. Такий рівень підходить для більшості сучасних видів виготовки поверхні, а саме фарбування безповітряним способом і тонку декоративну штукатурку.

Зазвичай, ідеальне Q4 необхідно лише там, де буде направлене бічне світло на стіну, і задача покриття – не проявляти тіні на поверхні, якщо цього не передбачає дизайн-проєкт. А Q3 застосовують у всіх інших випадках, адже цієї підготовки стін і стель зазвичай цілком достатньо для якісного фарбування.

Щоб перевірити якість підготовки поверхні, замовнику необхідно провести візуальний огляд на відстані 1,5-2 метри від стіни.