ЛОС – це леткі органічні сполуки, що зазвичай містяться у лаках, фарбах та розчинниках. Найбільшу небезпеку становлять такі хімічні речовини, як: формальдегіди, ацетон, метанол, фенол, толуол, бензол. Це та хімія, яка здешевлює процес виробництва фарби, але несе безперечну загрозу для навколишніх. Завдяки цим токсичним речовинам виробники можуть досягти яскравих кольорів фарби або певних якостей покриття, та зекономити на інших складових, для отримання дешевого, але отруйного продукту.

Багато хто з дитинства  пам’ятає, як пахне свіжепофарбована квартира, але насправді, так не має бути. Сполуки, що вивітрюються при висиханні матеріалу, можуть зашкодити не тільки навколишньому середовищу, але й людям чи тваринам, які вдихають ці випари.
При короткому впливі пари ЛОС можуть викликати головний біль, нудоту, свербіж, подразнення слизової оболонки, запаморочення, слабкість, погіршувати алергічні стани чи провокувати приступи астми. При довготривалій дії ці сполуки можуть викликати розвиток онкологічних захворювань та серйозні ураження внутрішніх органів.

Насправді, ЛОС може випаровуватись навіть коли ви не відчуваєте яскраво-вираженого запаху фарби. І цей процес триває роками, тобто, ви не можете просто «провітрити» свіжепофарбовану квартиру, щоб уникнути впливу ЛОС. Єдиний надійний спосіб убезпечити себе від шкідливих випарів – це звертати увагу на вміст летких сполук, який виробники зобов’язані вказувати на упаковці з фарбою.

Європейські та Американські стандарти мають розбіжності у допустимих нормах вмісту ЛОС у фарбах: за спрощеними стандартами це до 30 г на літр, за найсуворішими до 10 г на літр. Український закон не має таких жорстких обмежень, адже допускає до 75 г на літр! Тож, ваша безпека – у ваших руках. Уважно вивчайте склад, основні компоненти та рівень ЛОС у фарбі, якою плануєте оздобити своє приміщення.

Хімічні речовини, застосування яких обмежується або заборонене для екологічних лакофарбових матеріалів визначається СОУ ОЕМ 08.002.12.019 з посиланням на класи та категорії небезпек згідно з GHS (узгоджена на глобальному рівні система класифікації та маркування хімічних речовин ООН (Globally Harmonized System for the Classification and Labeling of Chemicals).

Показник вмісту речовин, застосування яких обмежується, обчислюється по об’єму розрахунковим методом, із врахуванням усіх складників, необхідних для підготовки лакофарбових матеріалів до використання, у тому числі розчинників, пігментів тощо.

Вміст білого пігменту (білий неорганічний пігмент з коефіцієнтом заломлення > 1,8) в інтер’єрних фарбах для стель та стін, які є стійкими до мокрого стирання за класами 1 та 2 відповідно до ДСТУ EN 13300:2012, не повинен перевищувати:

а) 40 г/м² сухого покриття – для класу 1 стійкості до мокрого стирання;

б) 36 г/м² сухого покриття – для класу 2 стійкості до мокрого стирання;

Вміст білого пігменту (білий неорганічний пігмент з коефіцієнтом заломлення > 1,8) у всіх інших фарбах, зокрема вапняні та силікатні фарби, ґрунтівки, антикорозійні та фасадні фарби, не повинен перевищувати:

а) 36 г/м² сухого покриття – для інтер’єрних фарб та ґрунтівок;

б) 38 г/м² сухого покриття – для фасадних фарб та ґрунтівок.

За кількома специфічними виключеннями основу всіх фарб Benjamin Moore складає полімер акрил, а вміст летких органічних сполук дорівнює нулю або наближений до цього показника. Про це свідчать відповідні позначки на банці, які є доказом наявності сертифікатів безпеки LEED, Green Seal, The Cradle to Cradle Certified™ Product Standard, MPI Green Performance™ Standard та Green Promise®.

Ми пишаємося науковими досягненнями, яких досягла компанія Benjamin Moore у питаннях екологічності, і можемо впевнено гарантувати, що інтер'єрні фарби Benjamin Moore — це безпечний продукт на всіх етапах використання: від нанесення до експлуатації.